Спецпроект

Волинь не забудемо, але Україну готові підтримувати — польський міністр

Польща чекає можливості відновити дискусію про УПА, але як і раніше готова співпрацювати і підтримувати Україну.

Про це Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський розповів в інтерв'ю російському виданню "Коммерсант", передає "Українська правда".

Ващиковський розповів, що зростання націоналізму, в тому числі антипольського, в Україні немає, але вона "несвідомо намагається сформулювати, намацати свою історичну ідентичність, щоб закласти основу для патріотизму". Він також додав, що це нормальна тенденція.

При цьому Ващиковський заявив, що "члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості".

Ващиковський повідомив, що в ході візиту президента України Петра Порошенка до Польщі в грудні 2016 року йому пропонували використати досвід Ізраїлю в переосмисленні Голокосту і також "виділити тих українців і поляків, хто дійсно рятував людей під час війни і після неї".

"Відповідь була позитивною: ініціативу направили в міністерства закордонних справ - тобто мені і Павлу Клімкіну — з рекомендацією вивчити можливості реалізації. Правда, за вісім місяців я так нічого і не почув від мого колеги і друга Павла", — заявив глава МЗС Польщі.

У той же час, за його словами, для поляків ця проблема не ключова.

"Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо про Волинську різанину, ми знаємо, що йде прославляння УПА. Але це не означає, що ми забудемо, наскільки незалежна і суверенна Україна важлива для безпеки в нашій частині Європи. Ми як і раніше готові співпрацювати з Україною і підтримувати її", — заявив Ващиковський.

"Серед країн ЄС і НАТО ми єдина країна, що межує і з агресивною Росією, і з жертвою агресії - Україною. Ми близькі з обома країнами, і нас також зачіпає цей конфлікт", — пояснив він.

Відповідаючи на попередні питання журналіста російського видання про "кризу на Україні", Ващиковський підкреслив, що "немає такого поняття "криза на Україні". Є російсько-український конфлікт, викликаний Росією".

Як відомо, Ващиковський заявив, що Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання і питання прав меншин.

У зв'язку з цією заявою міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Яна Пекла. Польському дипломатові вказали на некоректність висловлювань Ващиковського.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.