Пам’ятник-меч учасникам АТО відкрили в Києві. ФОТО

15 серпня у Святошинському районі м. Києві відкрили пам’ятник учасникам Антитерористичної операції.

Про це повідомив представник ГО "Бюро з питань захисту екології та здоров'я" Роман Колючий на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відкрили монумент, розташований на перехресті проспекту Леся Курбаса і вулиці академіка Корольова, о 10:00.

 Фото: ФБ Рома Колючий 

Він має вигляд меча, втромленого в мапу Росії, вигравірувану на постаменті.

"Пам’ятник виконано у вигляді меча, який символізує перемогу на ворогами України. Меч, який належить ангелу-охоронцю, який захаищає воїнів! Для Нас є честю передати цей пам’ятний знак воїнам АТО і народу України!", — написав Колючий.

Фото: ФБ Рома Колючий

Меценатами спорудження пам’ятника стали волонтери, які пожертвували біля 120 тис. грн.

З боку офіційної влади Російської Федерації пам'ятник викликав різко негативну реакцію. Член комітету Державної Думи з міжнародних зв'язків Сергій Железняк заявив у коментарі каналу "НТВ", що українські учасники АТО є не воїнами, а "шакалами", які проявляють силу, начебто, тільки по відношенню до беззбройних людей.

Вони "такі ж гнилі й підлі, як їх зрадники кумири Бандера й Шухевич", яким "нинішній памятник до пари", — сказав російський депутат.

Як повідомлялося, до Дня захисника України 14 жовтня в Вінниці відкриють перший в Україні пам'ятник Голові Директорії УНР та Головному отаману військ УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

10 серпня в м. Шумську на Тернопільщині активісти націоналістичних організацій демонтували пам'ятник радянському піонерові.



Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.