Сільський голова села на Одещині відновив пам'ятники керівникам СРСР. ФОТО

Місцева влада села Кубей Болградського району Одеської області відновила за кошти бюджету пам’ятники радянським вождям.

Ідеться про пам’ятники засновнику СРСР Володимиру Леніну та Голові Центрального Виконавчого Комітету СРСР та Президії Верховної Ради СРСР Михайлові Калініну, інформує одеський сайт 048.ua з посиланням на активістів обласної організацїі ВО "Свобода".

За їх даними, голова сільради Кубея Петро Кисса виділив із сільського бюджету 50 тис. грн на відновлення монументів. Пам’ятники пофарбували та відновили їх постаменти.

 Пам'ятник Калініну

При цьому, згадані об’єкти підлягають демонтажу в порядку декомунізації. Однак, за повідомленням свободівців, голова сільради відкрито насміхається з розпоряджень голови ОДА та керівництва ГУ Національної полції області щодо знесення цих пам’ятників.

Пам'ятник Леніну

До 12 травня 2016 року болгарсько-гагаузьке село Кубей називалося Червоноармійське.

Нагадаємо, 22 вересня в Харкові відновили меморіальну дошку українському льотчику Віктору Серьогіну – Національному героєві Азербайджану.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.