Німецький фонд пропонує 10 тис. євро за есе про людяність в епоху нацизму

Фонд "Пам'ять, відповідальність та майбутнє" (EVZ) оголошує міжнародний конкурс документального оповідання "Бути людиною".

Трагічна історія Другої світової сповнена злочинів проти людяності. Утім, вона знала і чимало прикладів величі духу. Адже в найбезнадійнішій ситуації є місце гідному вчинкові. Конкурс документального оповідання дасть змогу з реальних історій зібрати портрет Людини і символічно сказати їй "дякую".  

Мета конкурсу: розповісти громадськості і ЗМІ про приклади гуманізму в епоху націонал-соціалізму.

На конкурс приймаються прозові твори у двох номінаціях:

"Документалістика" – для професійних письменників, журналістів, членів творчих спілок. Текст обсягом до 10 000 знаків з пробілами. Тексти, що не були опубліковані, приймаються в жанрах літературного нарису, есе, оповідання, новели, статті.

"Історія людини" – для непрофесійних учасників, усіх охочих. Текст обсягом до 5 000 знаків з пробілами.

У кожній номінації експертне міжнародне журі, що складається з професійних письменників і журналістів, обере трьох переможців. Загальний призовий фонд для двох країн складає 10 000 євро. Твори приймаються на Конкурс до 31 січня 2018 року

Деталі можна дзінатися за посиланнями: умови конкурсу й форма заявки.

Міжнародний конкурс документального оповідання "Бути людиною" ініційований Німецьким фондом "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" спільно з його партнерами ВБО "Турбота про літніх в Україні" та CAF Россия в рамках програми "Місце зустрічі: діалог". 

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.