У Харкові відкрили меморіальну дошку Петру Григоренку. ФОТО

Сьогодні в Харкові встановили меморіальну дошку на честь визначного українського дисидента, члена-засновника Української Гельсінської групи, борця за права кримськотатарського народу генерала Петра Григоренка.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Харківській област Євген Маслов, який був присутній на події.

 Фото: Євген Маслов
Фото: Станіслав Чепурко 

Меморіальний знак відкрили на будівлі гуртожитка Харківського політехнічного інституту "Гігант" за адресою: вул. Пушкінська, 79 з приводу 110-ї річниці від дня народження Петра Григоренка, яка минула 16 жовтня. Автор і скульптор дошки - Дмитро Іванченко.

 Фото: Євген Маслов

У церемонії відкриття взяли участь: син дисидента Андрій Григоренко, голова Харківського обласного комітету "Дробицький Яр" Леонід Леонідов, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та представник Меджлісу кримськотатарського народу.

Як зазначає харківський журналіст Володимир Чистилін, дошку Петрові Григоренку намагалися встановити протягом 10 років. І щойно після початку декомунізації, коли проспект Жукова дістав назву імені Григоренка, це стало можливим.

Як повідомлялося, в переддень 110-річчя з дня народження Петра Григоренка в Музеї шістдесятництва презенували фотодокументальну виставку "Генерал дисидентського руху".

---------
Читайте також:

Петро Григоренко - радянський генерал, який став дисидентом

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.