У Казахстані встановили хрест у пам’ять про депортованих у ході операції "Захід". ФОТО

У рамках 70-річного ювілею в Караганді на території української греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці відкрито і освячено пам’ятник депортованим українцям, який символізує Хрест із вишитим бронзовим рушником.

Чин освячення пам’ятника здійснили владика Теодор Мартинюк – єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський, владика Йосафат Говера – екзарх Луцький, а також Апостольський нунцій в Казахстані, Таджикистані і Киргизії Френсіс Ассізі Чуллікатт у співслужінні зі священиками з України, Казахстану і Росії.

Автори проекту – скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов. Сам Хрест виготовили в Казахстані, а бронзовий рушник – в Україні, передає IA "ZIK".

Фото: zik.ua

"Ми привезли матеріальну річ – дуже важку – бронзовий вишитий рушник. Нехай він залишиться тут, на казахській землі, символом невмирущості нашої віри, нашої любові, нашої надії. Бо вишиваний рушник, який кожна людина, що відправляється в далеку дорогу, бере собі на згадку, ставить його на ікону, не просто пригадує рідну землю, він уприсутнює рідну землю, – підкреслив владика Теодор. – Дорогі брати і сестри, нехай цей розп’ятий рушник як символ депортації наших батьків і прадідів тут стане тим клаптиком рідної землі, щоби ви, коли будете приходити до рідного храму, споглядаючи на цей рушник, одразу собі мали на думці: я стою на українській землі".

Участь у церемонії відкриття пам’ятника взяли представники посольства України у Казахстані на чолі з Уповноваженим у справах України у Республіці Казахстан Володимиром Джиджорою. Він, зокрема, наголосив, що бронзовий рушник був доставлений у Караганду спільними зусиллями МЗС України, посольства і УГКЦ.

"Цей рушник тут, у Караганді, завжди буде нагадувати про те, заради кого він тут знаходиться, чому співвітчизники на чужині. А потрапили сюди насильно тільки тому, що звалися українцями. Вони в серці і з Богом в душі несли нашу традицію і культуру по всьому світу і донесли сюди – нехай і не з власної волі. І зберегли. Там є живою Україна, де є наші традиції, де зберігають історію і культуру, де діти розмовляють українською мовою", – зазначив посол.

За словами скульпторів, пам’ятник символізує трагедію всіх депортованих у Казахстан українців незалежно від часу та регіону.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.