Під час будівництва дороги в Петербурзі частково зруйнували військове поховання. ФОТО

У Санкт-Петербурзі під час будівництва дорожної розв’язки в Пушкінському районі частково зруйнували офіційне військове поховання.

Площа конгломерату з біля 100 могил складає гектар, пише сайт "Такие дела". Як повідомив місцевий історик Олександр Скробач, влада знала про брастьку могилу, однак, попри це, видала дозвіл на роботи.

За словами Скробача, що також очолює пошуковий загін, під час земляних робіт за допомогою бульдозера будівельники наткнулися на рештки бійців. Чатсину останків забрав на експертизу Слідчий комітет РФ, а доля інших невідома.

Фото: Олександр Скробач 

У даний час будівництво продовжується, незважаючи на виявлене поховання. Захистом кладовища, за словами історика й пошуковця, займаються Пушкінський військкомат і культурний сектор з увіковічнення пам’яті загиблих захисників Вітчизни, а також волонтери.

"Тим, хто будує, це все одно, — бідкається Скробач. — Це справа кричуща… З’ясовується, що у будівельників немає ані проекту, ані дозволу на роботи – тільки дозвіл на встановлення паркану. Вони кажуть, що захоронень немає взагалі, а коли ми показуємо документи від військкомату про захоронення, заявляють, що ці документи сфальсифіковані".

План будівництва поверх плану кладовища. Жовтим кольором позначене те місце, яке буде зруйноване. Фото: Олександр Скробач 

Працівник військового комісаріату Пушкінського і Колпінського районів Санкт-Петербурга Ігор Ткачук повідомив, що на нараді, яка відбулася в адміністрації Пушкінського району, не було пред’явлено документів на будівництво дороги.

"На сьогоднішній день ніхто не бачив дозволу, виданого державним центром експертизи і контроля Санкт-Петербурга на проведення земляних робіт", — сказав Ткачук.

Депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербурга Борис Вишневський спрямував губернатору Георгію Полтавченку звернення з проханням зупинити роботи. Депутат запропонував владі змінити проект траси у випадку, якщо інформація про поховання підтвердиться.

Влада міста і району поки ніяк офіційно не прокоментували ситуацію.

Як повідомлялося, у Львові завершили ексгумацію тіл 175 німецьких солдатів Другої світової війни.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.