АНОНС: У Києві проведуть панахиду за жертвами Соловецького етапу

Відбудеться панахида за жертвами, розстріляними 80 років тому в урочищі Сандармох на півдні Карелії. Організатори закликають прийти зі свічками, портретами загиблих та квітами.

Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Урочище Сандармох стало одним із сумних символів Великого терору. У документах радянських спецслужб ця місцевість зазначена як "обычное место расстрелов". 80 років тому там розстріляли близько 7 тисяч людей 60 національностей і дев’яти релігійних конфесій. Серед них понад 677 українців.

Найбільшу групу в’язнів – 1111 осіб –  розстріляли з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Ці масові розстріли приурочили до 20-річчя так званої "Жовтневої революції".

У 2004 році стараннями українців усього світу, насамперед Товариства української культури Карелії "Калина" (голова Лариса Скрипникова), у Сандармосі з’явився пам`ятник – гранітний Козацький хрест "Убієнним синам України" (автори Микола Малишко та Назар Білик).

27 жовтня, п'ятниця, 16:00

Місце: пам’ятник Лесю Курбасу (Київ, перетин вулиць Прорізна та Пушкінська).

Організатори: Міжнародна громадська організація "Соловецьке братство", Всеукраїнське Товариство політв'язнів та репресованих, Всеукраїнський "Меморіал" ім. В. Стуса, неформальне Товариство "Українські Соловки".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.