Спецпроект

Колекція в Музеї Ханенків під загрозою через відсутність опалення

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків стурбовані умовами зберігання колекції через відсутність опалення в приміщеннях.

Про це написала на своїй сторінці у мережі Facebook заступник генерального директора з наукової роботи Олена Живкова, передає "Українська правда. Життя".

Вона, зокрема, уточнила, що температура у фонді живопису Музею Ханенків тримається на рівні 8,5 – 9,2 градуси, хоча за всіма світовими стандартами повинна бути 18-19 градусів +/- 2 градуси, а вологість 50% +/- 2%.

"Температура в фондах ніколи ще (а я працюю в музеї 35 років) не падала так низько", – уточнює Живкова.

"Нехай не завтра, але ближче до грудня, тепло все ж включать, і тоді старе дерево і старі полотна почнуть швидко зсихатися. Ікони і живопис на дошках цей процес просто порве, а фарба, стиснувшись на полотнах лопне, підніметься "дахами", згорнеться трубочками і осиплеться", – пояснює вона.

Заступник генерального директора з наукової роботи зазначає, що "музей писав листи, телефонував і благав", але "відповіді немає".

Як повідомили у "Київенерго", така проблема існує у всіх музеях Києва, кінотеатрах та інших закладах, що фінансуються з бюджету.

"Ми знаємо про цю проблему. До нас звертається "Софія Київська", просить кінотеатр "Жовтень" та інші. Але ми нічого не можемо вдіяти. Ми це питання ціни на газ вирішуємо з квітня, і воно досі не вирішене", – сказали у прес-службі компанії.

У "Київенерго" додали, що постійно ведуть переговори з Кабміном, а у четвер, 2 листопада, написали відкритого листа до НКРЕКП.

"Але різниця у ціні дуже велика – ми купуємо газ по 7,9 тисячі гривень за 1 тис. м³, а у тарифі на виробництво тепла його вартість 4,94 тисячі гривень за 1 тис. м³. Шляхів покриття її немає. Відповідно проблема досі не вирішена.

Рішення про дату подачі тепла у соціальні заклади немає. І коли воно може бути, нам невідомо", – підсумували у прес-службі.

"Українська правда" також намагається отримати коментарі з цього приводу у КМДА.

Раніше в КМДА повідомляли, що дійсно питання подачі тепла у відомчі та адміністративні будинки досі залишається невирішеним.

"Ми неодноразово говорили про те, що не врегульовано питання ціни на газ для бюджетних установ після підняття ціни на газ на 60% Кабміном", – пояснював заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

За його словами, міська влада неодноразово зверталася і до Кабміну, і до НКРЕКП з проханням терміново вирішити це питання.

"На жаль, ця проблема досі неврегульована. Нам довелося підключати школи в антикризовому режимі. Рішенням комісії з надзвичайних ситуацій у п’яницями зобов’язали "Київенерго" підключити школи, оскільки розуміли прогноз на понеділок (23 жовтня – ред.)", – сказав Пантелеєв.

"Але ситуація залишилася на тому ж рівні. Питання ціни не вирішено, і насьогоднішній день ми не підключаємо будівлі адміністративні, міністерства, відомства, які фінансуються з бюджету у питанні опалення", – додав він.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.