Кількість комуністичних вулиць у Білорусі перевищує національні в 20 разів. ІНФОГРАФІКА

У Білорусі кількість вулиць із національними назвами у 20 разів менша за вулиці з радянськими.

Про це повідомляє білоруська служба "Радіо "Свобода", в чиєму розпорядженні є топографічні дані компанії "Яндекс".

Наприклад, сукупна довжина всіх білоруських вулиць Леніна складає 440 км, Жовтневих – 382 км, а Радянських вулиць – 698 км.

У той же час, вулиць із національними назвами в Білорусі в 10—20 разів менше, ніж із радянськими. Протяжність усіх вулиць імені керівника польського антиросійського повстання 1863—1864 років Костянтина Калиновського складає всього 33 км, першодрукаря Франциска Скорини – 49 км, вулиць Незалежності – 40 км.

Джерело: білоруська служба Радіо "Свобода" 

Причому національні назви зосереджені переважно в західній і центральній Білорусі. Вулиць і проспектів Незалежності на Гомельщині та Могильовщині немає зовсім. 

У компанії "Яндекс" уточнили, що дані можуть бути неповними, оскільки до уваги бралися тільки ті вулиці, які нанесені на "Яндекс-карти".

Як повідомлялося, у Вітебську на виставці "Час жінок" показали холодець у вигляді голови Володимира Леніна. Після того експозицію достроково закрили.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.