Польща зробила В'ятровича персоною нон-грата. Дещиця не має підтверджень

Голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі.

Про це повідомляє польське видання Dziennik із посиланням на джерела, передає Європейська правда.

Нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його міністерство складає перелік українських чиновників, яким заборонять в’їзд до Польщі. Офіційно жодних прізвищ не називалося.

За інформацією видання, МЗС Польщі не має наміру розкривати перелік українських прізвищ, тому всі, хто туди потрапить, дізнаються про це лише на кордоні.

Сам Володимир В’ятрович у коментарі "Європейській правді" повідомив, що офіційного повідомлення про заборону на в’їзд до Польщі у нього немає.

"Очевидно, Польща буде копіювати дії Росії, коли про заборону на в’їзд я дізнався на кордоні. В будь-якому разі, найближчим часом я до Польщі не збираюся. А у цій ситуації найбільше турбує синхронність дій Росії та Польщі",- заявив він.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив кореспондентові "Укрінформу", що офіційного підтвердження заборони голові Інституту національної пам’яті України Володимиру В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає.  

Дипломат додав, що українські дипломати намагаються з'ясувати це питання.

Інше джерело неофіційно повідомило агентству, що поки що інформація стосовно заборони В’ятровичу в'їжджати до Польщі не  підтверджується.

Як і жодного спростування цієї інформації з боку офіційних представників Польської держави теж не пролунало.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.