Польща зробила В'ятровича персоною нон-грата. Дещиця не має підтверджень

Голові Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі.

Про це повідомляє польське видання Dziennik із посиланням на джерела, передає Європейська правда.

Нещодавно глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його міністерство складає перелік українських чиновників, яким заборонять в’їзд до Польщі. Офіційно жодних прізвищ не називалося.

За інформацією видання, МЗС Польщі не має наміру розкривати перелік українських прізвищ, тому всі, хто туди потрапить, дізнаються про це лише на кордоні.

Сам Володимир В’ятрович у коментарі "Європейській правді" повідомив, що офіційного повідомлення про заборону на в’їзд до Польщі у нього немає.

"Очевидно, Польща буде копіювати дії Росії, коли про заборону на в’їзд я дізнався на кордоні. В будь-якому разі, найближчим часом я до Польщі не збираюся. А у цій ситуації найбільше турбує синхронність дій Росії та Польщі",- заявив він.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив кореспондентові "Укрінформу", що офіційного підтвердження заборони голові Інституту національної пам’яті України Володимиру В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає.  

Дипломат додав, що українські дипломати намагаються з'ясувати це питання.

Інше джерело неофіційно повідомило агентству, що поки що інформація стосовно заборони В’ятровичу в'їжджати до Польщі не  підтверджується.

Як і жодного спростування цієї інформації з боку офіційних представників Польської держави теж не пролунало.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.