АНОНС: У Києві відкриється виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921"

Виставка, приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки. Інсталяція розповідатиме в простій та цікавій формі про події Української революції 1917 - 1921 рр.

Експозиція з 20 банерів діятиме в центрі столиці - біля фасаду ПАТ "Укрпошта" (Головпоштамту), повідомили в Українському інституті національному пам'яті.

 

"Завдання виставки - нагадати українцям про події Української революції столітньої давнини, пояснити, що це не "громадянська війна", як стверджувала радянська пропаганда, не тільки "стихія і розруха", але передусім відродження української державності, формування української нації, ренесанс української культури та духовності.

У виставці ми розповідаємо про українське державотворення, всі його етапи, формування Збройних сил, українську дипломатію, науку, освіту, культуру, церковний рух, становище національних меншин, революційне повсякдення й багато іншого.

Нам надзвичайно важливо розповісти про це не лише українцям, але й світові, аби заперечити одну з ключових тез російської пропаганди, що Україна не є геополітичним непорозумінням, яке з'явилося на мапі світу після розвалу Радянського Союзу, а має давню історію державотворення, відновила державну незалежність 1991 року завдяки героїчній боротьбі багатьох поколінь українців", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Виставка розповість про десять історій провідників революційного руху та детально висвітлить різні аспекти творення Української державності 1917 - 1921 рр.

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття і подивитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави - розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме кілька місяців.

Учасники: Володимир В’ятрович - Голова Українського інституту національної пам’яті та представник ПАТ "Укрпошта" .

15 листопада, 12.00

Місце: фасад Головного Поштамту (Київ, вул. Хрещатик, 22)

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.