У Польщі хочуть збільшити покарання за злочини комуністичної влади

Генеральний прокурор Польщі Збігнєв Зьобро звернувся до Конституційного суду із закликом розглянути обмеження на покарання комуністичних злочинів.

Як повідомляє "Українська правда" з посиланням на портал Onet.pl, Конституційний трибунал вже зареєстрував цю справу до розгляду.

Наразі злочини, скоєні співробітниками державної влади у період із 1944 до 1989 рік караються до 5 років позбавлення волі.

Винні у цих злочинах отримали безкарність, вважає Зьобро. За його словами, серед цих злочинів мати місце тортури або жорстоке, нелюдське та принизливе поводження.

На думку генпрокурора, обмеження покарань для таких злочинів не узгоджуються зі статтями Конституції, що гарантують кожному право на суд, а також забороняють  закриття розслідування порушених прав і свобод.

"Винні в скоєнні цих злочинів придбали гарантії безпеки  нерегулярним чином, за допомогою свідомої відмови від переслідування з боку уповноважених органів", - вважає генпрокурор.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.