Російські академіки звинувачують директора ФСБ у виправданні сталінських репресій

Група російських науковців виступила зі зверненням після інтерв’ю, яке дав директор ФСБ Росії Олександр Бортников напередодні Дня співробітника органів держбезпеки (державне свято в РФ).

На думку вчених, голова спецслужби виправдовує сталінські репресії. Про це йдеться в їхньому відкритому листі, яке опублікувала газета "Коммерсант", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

У листі академіки й члени-кореспонденти Російської академії наук нагадують, що в  1930—40-х роках у в’язницях і таборах опинилися мільйони людей, а цілі народи потерпіли переселення з місць історичного проживання.

"Ми рішуче протестуємо проти ревізії уявлень про нелюдську і антинародну сутність репресій і закликаємо всіх розсудливих людей, які не бажають своїм дітям пережити жахи 1930-х років, долучитися до нашого протесту", — йдеться в листі.

Інтерв’ю генерал-полковника Бортникова, приурочене до століття Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК), спадкоємцем якої вважається Федеральна служба безпеки (ФСБ), опублікувала "Российская газета" 19 грудня.

На початку бесіди голова ФСБ попереджає, що хоче "розставити потрібні акценти і відповісти на деякі спірні запитання", щоб "об’єктивно оцінювати минуле".

Відповідаючи на запитання про репресії, Бортников заговорив про долі самих чекістів. Зокрема, він заявив, що понад 20 тисяч співробітників органів держбезпеки самі стали жертвами репресій.

"Коли я прочитав інтерв’ю, де пан Бортников розповідає, що більшість рішень в 1930-х були доречні, — заявив "Коммерсанту" академік РАН Сергій Стишов. — Що шляхом репресій країна карала поганих чекістів і поганих партпрацівників… Мені захотілося запитати: а за що карали науковців? За що карали артистів, художників? За що карали селян, робітників, простих громадян?".

"Схоже, вперше після ХХ з’їзду КПРС одна з найвищих посадових осіб нашої держави виправдовує масові реперсії 1930—40-х років", — резюмували вчені.

Як повідомлялося, 58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.