У Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР

На колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Мюнхені (Німеччина) на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Після тривалої роботи з підтвердження інформації в архівах, переговорів з власниками нерухомості, узгодження проектної документації та власне виготовлення нарешті завершено всі підготовчі та технічні роботи з встановлення меморіальної дошки на будинку за адресою Ainmillerstraße 35, в якому у 1919-1923 р.р. розміщувалося Консульство Української Народної Республіки в Мюнхені", - йдеться в повідомленні.

 

Напис зроблено українською та німецькою мовами: "У 1919-1923 рр. у цій будівлі розміщувалося Консульство Української Народної Республіки під керівництвом Василя Оренчука".

Дипломати висловили вдячність усім, хто долучився до реалізації проекту. Професор історії Ірина Матяш і ГО "Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин" провели дослідницьку роботу, мерія Мюнхена допомогла з проектною і дозвільною документацією, а фірма "Elina-St" виготовила дошку на спонсорських засадах.

Як повідомлялося, нещодавно в Могилів-Подільському районі Вінницької області пошуковці виявили масове поховання воїнів УНР

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.