У Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР

На колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє Генеральне консульство України в Мюнхені (Німеччина) на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Після тривалої роботи з підтвердження інформації в архівах, переговорів з власниками нерухомості, узгодження проектної документації та власне виготовлення нарешті завершено всі підготовчі та технічні роботи з встановлення меморіальної дошки на будинку за адресою Ainmillerstraße 35, в якому у 1919-1923 р.р. розміщувалося Консульство Української Народної Республіки в Мюнхені", - йдеться в повідомленні.

 

Напис зроблено українською та німецькою мовами: "У 1919-1923 рр. у цій будівлі розміщувалося Консульство Української Народної Республіки під керівництвом Василя Оренчука".

Дипломати висловили вдячність усім, хто долучився до реалізації проекту. Професор історії Ірина Матяш і ГО "Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин" провели дослідницьку роботу, мерія Мюнхена допомогла з проектною і дозвільною документацією, а фірма "Elina-St" виготовила дошку на спонсорських засадах.

Як повідомлялося, нещодавно в Могилів-Подільському районі Вінницької області пошуковці виявили масове поховання воїнів УНР. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.