АНОНС: Лекція "Жінки та котики Михайла Грушевського"

20 січня в Національному музеї історії України співробітниця Інституту історії України НАН України Оксана Юркова прочитає лекцію "Жінки та котики Михайла Грушевського".

Навколо Михайла Грушевського було багато жінок – мати, сестра, племінниця, невістка, дружина, донька, приятельки, співробітниці, служниця... Про родинні зв'язки визначного українського історика та громадського і державного діяча, його приватне життя та інтимне листування, долі жінок, які оточували Грушевського, а також про домашніх улюбленців родини Грушевських йтиметься у лекції "Жінки та котики Михайла Грушевського".

 

Лекцію читатиме історик, співробітниця Інституту історії України НАН України Оксана Юркова.

Захід відбудеться в рамках проекту "Likбез. Уроки історії", що є одним із напрямків діяльності громадського просвітницького проекту Likбез. Історичний Фронт.

Субота, 20 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Читайте також:

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.