22 січня 1918

АНОНС: У Києві презентують веб-сторінку про події Української революції 1917-1921 років

22 січня до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки відбудеться презентація веб-сторінки з матеріалами подій Української революції 1917-1921 років та унікального проекту - інтерактивної карти «Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років».

Про це інформує Український інститут національної пам’яті на своєму сайті.

На веб-сторінці зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи. А також  проекти Українського інституту національної пам'яті (соціальна реклама, виставки, поштівки, інфографіка, настільна гра, інформаційні матеріали, брошура) та спецпроекти медійних партнерів інституту.

Фрагмент  інтерактивної карти "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років" 

Під час заходу буде презентована пілотна версія проекту інтерактивної карти "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", яка містить дані, що стосуються місць Української революції у столиці України ‒ Києві. На карті нанесено близько 400 локацій – споруди, в яких розташовувалися органи влади, будинки, в яких народилися, проживали чи здійснювали діяльність діячі Української революції, місця боїв, зборів, демонстрацій, інших важливих подій Української революції.

Учасники:

Володимир В'ятрович – голова Українського інституту національної пам'яті,

Максим Майоров – історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті. 

Час: понеділок, 22 січня, 15.00

Місце: Укрінформ, (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16/8, перша зала)

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті (+380 44 281 08 91)

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.