Нова символіка нового війська: свячені ножі і дуб Максима Залізняка

93-а окрема механізована бригада Збройних сил України, яка базується у Дніпрі, отримає почесне ім'я "Холодний Яр", нові шеврони та бойовий прапор.

Про це повідомиляється на сторінці Facebook військової бригади.

"Після завершення всіх юридичних процесів та підпису президента, 93-а окрема механізована бригада з гордістю нестиме назву і символи Холодного Яру, та довершить справу визволення Української землі від московської окупації", - йдеться у повідомленні.

Проект бойового прапору 93-ї бригади ЗСУ. Фото: Роман Донік 

Зазначається, що перейменування 93-ї бригади є ще одним кроком на шляху декомунізації Збройних Сил України.

Холодний Яр – історичний лісовий масив на території Черкаської області.

У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків.

У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет "Чигиринська республіка" під проводом Свирида Коцура), і повстанські загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади.

У 1920-22 роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів Завгороднього, Петренка, Хмари, Ламайярмо, Нагірного, Деркача та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом "Воля України — або смерть" з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.

Як повідомлялось раніше - Президентському полку надали ім’я Богдана Хмельницького.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.