Історик Юрій Дмітрієв – на свободі

Про це повідомила його донька Єкатєріна Клодт.

Голова карельського "Меморіалу" Юрій Дмітрієв віднайшов місця масових поховань політичних в’язнів комуністичного режиму в урочище Сандармох.

Це відбулося у 1997 році під час спільної експедиції із Веніаміном Іофе, Іриною Фліге та іншими. В урочище Сандармох були розстріляні Микола Куліш, Лесь Курбас, Антін Крушельницький, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Григорій Епік. 27 жовтня – 4 листопаді 1937 року у Сандармосі розстріляли 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед них – сотні українців.

 Юрій Дмітрієв. Фото Томаша Кізни, memo.ru

 Дмітрієв був арештований 26 грудня 2016 року за підозрою у виготовлені дитячої порнографії. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмітрієва сфабрикованою.

Дмітрієв провів в ув’язненні більше року і відпущений на підписку про невиїзд. У телефонній розмові із російськими медіями він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

Усі публікації за темою "Сандармох"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.