Спецпроект

В Інтернeті з'явилися унікальні фото вінницьких євреїв напередодні Голокосту. ФОТО

Центр історії Вінниці до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту опублікував унікальні фотографії вінницьких євреїв часів нацистської окупації.

Фотографії з колекції вінничанина Ігоря Ланового центр розмістив на своїй сторінці у "Фейбуці". На звороті кожної зі світлин є підпис "Недільний базар. Вінниця".

Фото: FB Центр історії Вінниці 

У Центрі історії Вінниці припускають, що знімки зроблені в серпні 1941 року на Калічанському ринку, на місці якого нині площа Юрія Гагаріна. 

Фото: FB Центр історії Вінниці  

Унікальність цих фото в тому, що в об'єктив камери потрапили жінки з нарукавними пов'язками, на яких зображені зірки Давида. Такі "розпізнавальні знаки" окупаційна влада зобов'язала носити всіх міських євреїв.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

У період з 15 до 20 вересня 1941 року айнзацгрупа Ц та допоміжні поліційні підрозділи здійснили першу масову акцію розстрілу євреїв Вінниці. Лише 19 вересня в районі П'ятничанського лісу було розстріляно близько 9 тис. мирних жителів.

 Фото: FB Центр історії Вінниці 

Вінницькі історики обіцяють, що в 2018 році за згодою власника світлин ці візуальні матеріали будуть використані для інформаційного двомовного стенду біля Меморіалу пам'яті жертв Голокосту у Вінниці (вул. Максимовича, вул. Толбухіна).

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначають щороку 27 січня. Саме цього дня 1945 року радянські війська визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща). Пам'ятну дату запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.