Незаконні будівлі коло руїн Десятинної церкви найближчим часом приберуть — КМДА

Київська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви в Києві.

Про це на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством заявив перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій, повідомляє Цензор.НЕТ.

За його словами, для цього є всі документи, які обґрунтовують знесення будівельних вагончиків, розташованих навколо фундамента церкви. Однак Панчій не уточнив терміни виконання робіт через протести вірян УПЦ МП.

"Там склалася специфічна сиутація. Як тільки ми готуємося проводити найменші роботи, зразу виходять люди, які називають себе вірянами УПЦ МП і заявляють про те, що ми утискаємо їхні релігійні права", — повідомив він.

У той же час, народний депутат Ігор Луценко сказав, що КМДА краще б оприлюднила відповідне рішення.

"Інакше, я боюся, що все це розтягнеться на 50 років", — сказав він.

На даний момент рішення стосуються тільки будівель навколо самобуду УПЦ МП. Для знесення каптіальної будівлі церкви потрібне рішення суду.

Нагадаємо, 25 січня активісти радикальних націоналістичних організацій С14, "Традиція і порядок" і "Сокіл" розгромили каплицю УПЦ МП, розташовану коло руїн Десятинної церкви. Двох підозрюваних у спробі підпалу суд заарештував на два місяці 28 січня.

31 січня петиція до КМДА з вимогою знести будівлю набрала  10,6 тис. з-поміж 10 тис. необхідних.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.