Археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя

У Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель: будинки, палаци, насипні дороги та оборонні споруди. Припускають, що в місцевості навколо відомих міст майя проживало на кілька мільйонів більше людей, ніж думали раніше.

Для дослідження використовувалася лазерна технологія, яка дозволяє проводити цифрові дослідження під лісовим пологом, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Дослідники склали карту більш, як 2100 кв. км на півночі Петенського басейну. Археологи вірять, що ця передова технологія змінить погляд на цивілізацію майя у світі.

"Я думаю, що це один із найбільших проривів за 150 років археологічного вивчення майя", — сказав Стівен Х’юстон, професор археології та антропології в Університеті Брауна.

Х’юстон повідомив Бі-Бі-Сі, що після десятиліть роботи у сфері археології він розцінює  значимість недавнього дослідження як "фантастичну". "Я знаю, це звучить, як перебільшення, але коли я побачив зображення, я аж просльозився", — додав він.

 Знайдене місто майя Тікал виявилося лише частиною прихованого неосяжного мегаполісу. Фото: WILD BLUE MEDIA/CHANNEL

Результати застосування технології "Лідар" ("light detection and ranging" — "виявлення та вимірювання  світла") свідчать про те, що в Центральній Америці існувала розвинена цивілізація подібна до давніх Греції чи Китаю.

Як це працює? За допомогою "Лідара" можливо знаходити те, що невидиме для людського ока, особливо в тропіках.

- Це складана технологія дистанційного зондування, яка використовує проміння лазера для взяття проб поверхні землі.

- Кожні чотири секунди літак або гелікоптер випускає мільйони імпульсів лазера.

- Коли вони відбиваються назад вимірюється довжина хвилі.

- Потому використовують високоточні вимірювання для створення докладного тривимірного зображення рельєфу земної поверхні.

Група дослідників, які працювали над цим проектом, застосовували "Лідар", щоб на комп’ютері прибрати непрозорий лісовий покров і створити 3D-мапу того, що насправді розташовується під поверхнею незаселеного тропічного лісу Гватемали.

"Лідар" це така ж революція в археології, якою в астрономії був космічний телескоп "Хаббл", — каже археолог із Тулейнського університету Луїзіани (США) Франциско Естрада-Беллі в коментарі для "Нешнл Джеографік". — "Нам треба буде 100 років, щоб опрацювати ці всі дані та дійсно зрозуміти, що ж таке ми бачимо".

Археологи, які проводили розкопки на місці поселення майя Ель-Соц у північній Гватемалі, скрупульозно наносили рельєф на карту протягом багатьох років. Але дослідження за допомогою "Лідара" виявило кілометри фортифікаційного муру, який команда науковців до того навіть і  не помічала.

Припускають, що більшість цих конструкцій є кам'яні платформи для будиночків із стовпів і тростини. Фото: WILD BLUE MEDIA/CHANNEL

Нещодавно технологія "Лідар" застосовувалася, щоб віднайти раніше сховані міста в околиці давнього культового храму Ангкор Ват у Камбоджі.

Цивілізація майя на піку свого розквіту 1500 років тому займала територію удвічі більшу за середньовічну Англію й мала населення біля п’ять мільйонів осіб.

"Із новими даними припущення, що там проживало від 10 до 15 мілйьонів людей, більше не є необґрунтованим", — сказав Естрада-Беллі.

Більшість із 60 тис. нововіднайдених об’єктів, згідно з припущеннями, є кам’яними платформами, які підтримували пересічну оселю майя із стовпів та тростини.

Археологи були вражені "неймовірними оборонними перевагами", які включають стіни, фортеці та рови.

Знахідки показали, що майя вкладали більше ресурсів у власну оборону, ніж вважалося раніше, сказав археолог із Коледжу Ітаки (штат Нью-Йорк, США) Томас Геррісон.

Одною зі знахідок є семиповерхова піраміда, яка настільки була вкрита рослинністю, що практично розчинилася в джунглях.

Іншим відкриттям, яке стало несподіванкою для археологів, була складна мережа насипних доріг, які поєднували всі міста майя в окрузі. Високо насипані магістралі, що давали змогу легко пересуватися навіть у сезон дощів, були достатньо широкі, щоб припускати, що ними ішли жвавий рух та торгівля.

Дослідження за технологією "Лідар" було першою частиною трирічного проекту на чолі з гватемальською організацією, яка бореться за збереження культурної спадщини. За його допомогою планують створити мапу понад 14 тис. кв. км гватемальських низин.

Як повідомлялося, науковці з'ясували, що корінні жителі Америки були розбавлені мігрантами із Сибіру.

Археологи Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.