Французькі археологи знайшли невідоме давньоримське місто. ФОТО

Дослідники Національного інституту археологічних досліджень Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Першими знахідками стали дві мозаїки на підлозі грандіозної будівлі римської архітектури в містечку Узес на півдні Франції, передає "Новое время".

Археологи відшукали 2000-літній комплекс споруд, стіни й підлога яких також містять розпис.

Очищення знайденої мозаїки. Фото: INRAP

"Ця мозаїка дуже вражає через свій великий розмір, схоронність і мотиви, які поєднують в собі класичні геометричні форми з зображеннями тварин. Цей вид складної мозаїчної мостової часто зустрічається в римському світі в 1-му і 2-му століттях нашої ери, але наша мозаїка була створена приблизно за 200 років до цього, так що це дивно", — пояснюють дослідники.

Раніше про це поселення вченим майже нічого не було відомо. Розкопки розпочалися в жовтні 2016 року, коли на місці в ході будівництва школи були виявлені стародавні будівлі під землею.

"До початку нашої роботи, ми знали, що там було римське місто під назвою Ucetia тільки тому, що його ім'я було згадано на стелі в Німі, поряд з 11 іншими назвами поселень в цьому регіоні", — розповідає Філіп Кейн з французького Національного інституту превентивних археологічних досліджень.

Зображення птаха на знайденої мозаїці. Фото: INRAP

Команда інституту протягом цього року продовжуватиме розкопки. Науковий звіт про виявлені артефакти також буде опубліковано протягом року, коли вони будуть належним чином проаналізовані й датовані.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".