Малюнки пустелі Наска знищені вантажівкою

Славнозвісні пустельні малюнки у Перу, були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Як повідомляє Phys, це сталося минулого тижня.

 Наслідки руйнувань малюнку, через вантажівку. Фото: Міністерство культури Перу

Лінії, які віднесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є величезними малюнками тварин і рослин, зроблених на землі близько 2000 років тому доінківською цивілізацією. Найкраще їх видно з неба.

Як повідомило Міністерство кульутури Перу – водій проігнорував попереджувальні знаки, коли він в’їхав до археологічної зони Наска.

"Вантажівка залишила глибокі відбитки шин на ділянці довжиною близько 100 метрів, і пошкодила частини трьох ліній геолгліфа", - йдеться в повідомленні.

Співробітники служби охорони затримали водія та подали проти нього звинувачення у місцевому відділку міліції.

В’їзд в археологічну зону суворо заборонено через крихкість грунту навколо ліній, і допускається лише при наявності спеціальних шин, створених на основі піни.

Лінії перетинають перуанську пустелю більше як на 500 квадратних кілометрах (200 квадратних миль).

Створені між 500 р. до Р.Х. та 500 після Р.Х. народом Наска, вони давно цікавили археологів, перш за все через свої розміри та ретельно намальовані фігури.

Деякі малюнки зображають живих істот, інші стилізовані рослини або фантастичних істот, ще інші геометричні фігури, що тягнуться на кілометри.

 Геогліф Мавпа у пустелі Наска. Фото: Світ мандрів

Це не перший випадок за останні роки, коли лінії Наска були пошкоджені.

У вересні 2015 року був затриманий мужчина, який після входу на територію пам’ятки написав своє ім'я на одному з геоглифів.

У грудні 2014 року активісти "Грінпіс" створили великі літери поруч з одним з геогліфів, відомим як "Колібрі", на яких можна було прочитати: "Час для змін! Майбутнє відновлено".

Протест викликав обурення з боку влади Перу, яка в той час вела переговори з ООН, спрямовані на подолання наслідків глобального потепління.

Нагадуємо, що у Гватемалі археологи знайшли руїни понад 60 тисяч невідомих будівель майя.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.