9 лютого 1918

АНОНС: Виставка "Берестейський мир". 100 років по тому

100 років тому Україна формально набувала статусу незалежної нейтральної держави. Так чому ж так не сталося? Чому через 100 років ті події є неначе віддзеркаленням нашого сьогодення?

9 лютого 1918 р. був укладений мирний договір між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу – Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією. Це був перший міжнародно-правовий акт, який визначав УНР суб’єктом міжнародного права.

 Церемонія підписання мирного договору у Брест-Литовську. Фото: Інститут історії України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкривається нова виставка "Берестейським мир".

Із неї можна дізнатися, якими були умови договору, церемонія підписання, кулуарні домовленості, про що розповість співробітник музею Андрій Солонець.

Також під час відкриття буде нагода переглянути кадри хроніки підписання Берестейського миру з коментарями історика, директора Бібліотеки імені Ольжича Олександра Кучерука.

Час: 6 лютого, вівторок, 14:00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ

Нагадуємо, що у Музеї історії міста Києва триває виставка "Українське коло".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.