Доступ до архівів у Польщі опинився під загрозою — історики

Українські історики припускають, що законодавчі новації в Польщі негативно вплинуть на можливість роботи з історичними матеріалами, насамперед Архіву Інституту національної пам’яті Польщі, який зберігає документальні свідчення щодо тем, відтепер заборонених законом.

Науковці та звичайні люди, які шукають відомості про долю своїх родин, тепер можуть опинитися перед забороною оприлюднення архівних свідчень у Польщі.

Із заявою з приводу криміналізації заперечення "злочинів українських націоналістів", запровадженої змінами до закону про Інститут національної пам’яті Польщі виступив український Центр досліджень визвольного руху. Історики наголосили, що закон ускладнить опрацювання історичних джерел, які містять інформацію про спільне складне минуле.  

"У зоні ризику опиняються не лише дослідники та експерти, але й звичайні громадяни, які шукатимуть відомості про долі своїх родин. Сьогодні ми опинились у ситуації, коли важко визначити межу між академічною свободою та порушенням польського законодавства", — йдеться у заяві.

У ЦДВР підкреслили, що саме Польща довгий час була прикладом для України у справі посткомуністичних трансформацій.

"Наші держави зробили чимало кроків назустріч одна одній: відкриття правди про комуністичні злочини проти поляків та українців, передача в IPN документів з архівів КГБ про Катинь, "Польську операцію", Голодомор, репресії, виселення та депортації. Але підписання змін до закону ІПН перекреслює сподівання продовжити історичний діалог про складні сторінки спільної історії українців і поляків на новому рівні. Принаймні на території Польщі", — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Українські історики підкреслили, що "Україна надалі залишається місцем, де можна вільно оприлюднювати і коментувати архівні матеріали незалежно від країни їх походження та зберігання. Адже режим вільного доступу до відкритих архівів України, гарантований законом від 2015 р. продовжує діяти, в тому числі й для громадян Республіки Польща", — пояснює Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ.

6 лютого 2018 року, Президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про польський Інститут національної пам’яті.

Закон запроваджує кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів" та криміналізує висловлювання осіб, які покладають на поляків та Польщу відповідальність за нацистські злочини, скоєні на польській території під час Другої світової війни, або інші злочини проти миру, людства та військові злочини. За такі висловлювання передбачено покарання — від накладення штрафу до трирічного ув’язнення.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху протягом п’яти років працював над реформою доступу до архівів комуністичних спецслужб. Розроблений експертами законопроект врешті був схвалений Урядом та прийнятий Парламентом у квітні 2015. ЦДВР також створив і розвиває он-лайн сервіс доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів із понад 24 тисячами документів.  

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.