12 лютого 1918

АНОНС: Лекція "Донецько-Криворізька республіка: примарна і банальна"

Чи знали Ви, що таке ДКР? Які аргументи висували її прихильники? Чим вони засадниче відрізняються від того, як сучасні колаборанти пояснюють свої дії в окупованих Росією ОРДЛО?

12 лютого 1918 року керований більшовиками IV обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну вирішив виокремити його у самостійну Донецько-Криворізьку республіку. Відокремленою від України ДКР позиціонувалася трохи більше місяця.

 

Вже у наш час цю доволі рядову для тієї доби подію було використано в політичних ігрищах. При цьому нерідко не лише штучно подовжувався час її існування, ігнорувалися суперечливі моменти в її утворенні, а й на догоду сучасному політичному моменту перекручувався зміст тих цілей та завдань, які проголошували її очільники.

За яких же умов була створена ДКР і коли вона повернулася до складу радянської України?

Які аргументи висували її прихильники? Чим вони засадниче відрізняються від того, як сучасні колаборанти пояснюють свої дії в окупованих Росією ОРДЛО?

Настільки типовим було це утворення для того часу, і що означає дефініція "південні республіки"? Скільки було таких республік, і чому про більшість із них майже нікому і нічого невідомо?

Чому існування ДКР було принципово неможливим після весни 1918 року?

На ці та інші питання можна почути відповідь і подискутувати на лекції Геннадій Єфіменко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Час: 10 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, 4 поверх (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.