10 лютого 1918

АНОНС: Лекція «До початків регулярної української армії (лютий 1918)»

Початок лютого 1918 року в Україні та Києві... Яким він був?

Наступ більшовиків, евакуація (як і на чому?) зі столиці представників української влади та відступ національного війська, нарада старшин у селі Гнатівка, створення Окремого Запорізького загону, програма керівника військового відомства Української Народної Республіки полковника Олександра Жуковського.

 

У ці бурхливі історичні події столітньої давнини, які сприймаються сьогодні з особливою гіркотою, Ви зможете зануритися, вслухаючись в розповіді старшого наукового співробітника Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Юрія Євтушенка.

Повернутися в часи становлення регулярної української армії допоможуть реконструкції одностроїв та спорядження, що використовували вояки українських збройних формувань.

Час: 10 лютого, субота, 16.00.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, м. Київ, вул. Паньківська, 9.

Вхід за музейним квитком дорослий – 25 грн., пільговий – 10 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.