Київрада дала назви восьми новим вулицям столиці. СПИСОК

У Подільському районі Києва з'явилися 8 нових вулиць.

Відповдіне рішення депутати ухвалили 8 лютого на пленарному засіданні Київської міської ради (63 голоси "за"). Про це повідомляється на офіційному сайті Київради.

Відтак на мапі Києва з'являться: 

вулиця Всеволода Змієнка - генерал-хорунжого Армії УНР, одного із організаторів оборони м. Замостя в серпні 1920 року від Червоної армії (від вулиці Північно-Сирецької до проспекту Правди);

вулиця Олександра Олеся - видатного українського письменника (від вулиці Газопровідної до вулиці Данченка Сергія);

вулиця Генерала Грекова - генерал-хорунжого Армії УНР, військового міністра УНР, Начального вождя Галицької армії в 1919 році(від вулиці Газопровідної, вулиці Синьоозерної до вулиці Данченка Сергія);

вулиця Квітникарська (від вулиці Проектної 12922 (Северина Наливайка)  до вулиці Проектної 12920 (Родини Крістерів), вулиці Полкової);

вулиця Родини Крістерів - німецької родини, яка займалася садівництвом у Києві (від вулиці Північно-Сирецької до проспекту Правди);

вулиця Северина Наливайка  - ватажка козацького повстання 1594-1596 років у Речі Посполитій (від вулиці Сирецько-Садової до Проспекту Правди);

вулиця Гаванська (від вулиці Електриків до Набережно-Рибальської дороги);

вулиця Зарубинецька (від вулиці Електриків до Набережно-Рибальської дороги).

Громадське обговорення відповідних назв проходило з 1 червня до 1 серпня 2017 року на порталі КМДА.

Нагадаємо, Київська міська рада на своєму засіданні перейменувала станцію "Петрівка" столичного метрополітену на "Почайну".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.