У Луганську віталися «сталінтинками»

У Луганську активісти організації «Союз комуністів Луганщини» 14 лютого роздавали перехожим «сталінтинки» - вітальні листівки у формі серця з зображенням Йосипа Сталіна.

Про це повідомляє видання "Новини Донбасу", з посиланням на спільноту "Мой Луганск" у "ВКонтакте".

 Фото із спільноти "Мой Луганск"

"14 лютого, через нав'язану нам заходом традицію, молоді люди відзначають так званий "день святого Валентина" і дарують один одному "валентинки". У Луганську цей день збігся з 75-річним ювілеєм від дня кровопролитного звільнення Ворошиловграду (Луганську) від фашистських загарбників в 1943-му році.

Але це свято, на жаль, майже забуте. Навіть зараз, деякі "фейки", називаючи себе "патріотами", вітають співвітчизників з "днем любові" і пропагують чужі нам цінності", - йдеться в повідомленні.

  Фото із спільноти "Мой Луганск"

За словами організаторів, "сталінтинки" є нагадуванням про перемоги Південно-Західного фронту на Донбасі.

Всередині листівки є заклик "пам'ятати наші радянські і православні свята", а також дарувати коханим "ленінтинки" і "сталінтинки".

Нагадуємо, що нещодавно Путін порівняв тіло Леніна з мощами християнських святих.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.