26 лютого 1918

АНОНС: Круглий стіл. 100 років українському Тризубу

До 100-річчя затвердження державного герба Української Народної Республіки в Києві відбудеться круглий стіл на тему “Тризуб – державний символ України: від княжих часів до сьогодення”.

Заплановані виступи відомих істориків та науковців щодо утвердження княжого знаку Володимира як державного символу в часи УНР та в новітній історії України.

 

Також обговорюватимуть місце тризуба в українській державній та військовій символіці, феномен тризуба в культурі та мистецтві, державну символіку конституційних проектів Української революції 1917–1921 рр.

Доповідачі:

Павло Гай-Нижник д.і.н., завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Андрій Пижик к.і.н., доцент, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олег Однороженко д.і.н., старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України.

Юрій Савчук к.і.н., старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України.

Микола Чмир к.і.н., головний редактор журналу "Колекціон", член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України.

Арсен Зінченко д.і.н., провідний науковий співробітник відділу культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, депутат І скликання.

Дмитро Піркл медальєр, збирач старовини, меценат та благодійник.

Час: 22 лютого, четвер, 12.00

Місце: приміщення вченої ради Науково-Дослідницького Інституту Українознавства (2й поверх), вул. Ісаакяна, 18

Організатори заходу: Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київська міська державна адміністрація

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам’яті, +380 44 281 08 91

Читайте також:

Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.