Знайдено сліди доісторичних ящірок. Бігали на двох

На території Південної Кореї знайшли скам’янілі сліди ящірок, що пересувалися стрибаючи на задніх кінцівках.

Близько 110 мільйонів років тому на території сучасної Південної Кореї росли пишні ліси ліан і було багато лагун. Цю місцевість населяли різні види ящірок, а також птерозаври, що полювали на них. Про це пише Explorer.life з посиланням на National Geographic.

 Чуан Жао "Ящірка та Птерозавр". Фото: National Geographic.

 

Фотознімки зразків оприлюднили минулого тижня в журналі Scientific Reports та назвали найдавнішими доказами пересування ящірок на двох кінцівках.

В сучасному світі близько 50 видів ящірок пересуваються на двох лапах. Проте нова знахідка показує, що така можливість виникла значно раніше, ніж вважали науковці.

Гірнича плита містить 29 відбитків задніх кінцівок ящірок, довжиною приблизно один дюйм. Скам’янілі відбитки класифікували як Sauripes hadongensis.

Дослідити, як саме пересувались ящірки, доволі складно. Але тип слідів яскраво відображає тип поведінки доісторичних плазунів. Тому найімовірніше ящірки пересувались стрибками.

 

 Аналіз скам’янілих відбитків. Фото: Йонга–Нам Лі.

Вперше плиту з відбитками віднайшли у 2004 році, про що повідомляли корейські дослідники. Але в той час плита не викликала великого наукового зацікавлення і тому її відклали "до кращих часів", аж до 2016 року.

Саме тоді й з’ясували, що сліди древніх ящірок Мезозойської ери були надзвичайно подібні до слідів сучасних ящірок.

Дослідники лише відзначили, що спосіб пересування древніх ящірок та сучасних дещо відрізнявся: сучасні здатні "ходити" на задніх кінцівках, на відмінну від древніх, які пересувались стрибками чи бігом. Очевидно, саме такий тип пересування дозволяв уникнути хижаків та птерозаврів.

Нагадуємо, що нещодавно у Мексиці знайшли незвичне кільцеве поховання.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.