Порошенко: Ми самі розберемося, яких героїв шанувати

Україна не потребує того, щоб їй вказували на те, яких героїв їй слід шанувати, так само вона не робить подібні вказівки і іншим державам.

Про це президент України Петро Порошенко заявив у ході прес-конференції у Мистецькому арсеналі у Києві, передає "Європейська правда".

"Ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких ні. Ми самі розберемося. Так само ми нікому не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні", - заявив Порошенко.

Президент переконаний, що практика заборон на в’їзд чи замороження досліджень є хибною.

"Політики мають дивитися  в майбутнє, а минуле залишити історикам. Якщо ми будемо дотримуватися цієї концепції, все в нас буде добре з Польщею", - наголосив Порошенко.

Нагадаємо, віце-прем’єр України Павло Розенко 16 лютого перебував з візитом у Варшаві, де мав переговори зі своїм польським колегою Пйотром Глінським щодо скандального закону про Інститут національної пам’яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.