Розенко порушив питання про відновлення українських пам'ятників перед польським міністром

Українська делегація під час зустрічі з польськими колегами порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

Про це заявив журналістам віце-прем'єр-міністр Павло Розенко після переговорів з віце-прем’єр-міністром, міністром культури і національної спадщини Республіки Польща Пйотром Глінським, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наша сторона порушила питання про необхідність розглянути і вирішити питання щодо відновлення, реставрації сплюндрованих, понівечених і зруйнованих українських пам'ятників на території Польщі незважаючи на їх статус - легальний чи нелегальний", - сказав Розенко.

Він зауважив, що в Україні теж є приклади подібних провокацій, коли паплюжаться пам'ятники, у тому числі польські. Розенко акцентував, що українська сторона ніколи цього не приховувала, але влада завжди жорстко реагувала на такі випадки.

"А головне - що всі, в тому числі польські пам'ятники, які були понівечені або сплюндровані вандалами на території України, повністю, до одного, відновлені в тому вигляді, в якому вони були побудовані, ще раз наголошую, незважаючи на те, були вони легальні чи нелегальні", - підкреслив віце-прем'єр.

У цьому контексті він звернув увагу на те, що й більша частина польських пам'ятників в Україні не були належним чином оформлені, тож є у певному сенсі нелегальними.

Розенко поінформував, що під час зустрічі з польськими колегами обговорювалося також питання обмеження в'їзду до Польщі деяких українських громадян.

"Нас теж турбує це питання, особливо в контексті ухваленого закону, щоб не допускати такого надалі і зробити все, щоб були зняті відповідні заборони з науковців, представників громадських об'єднань і державних органів влади", - підкреслив віце-прем'єр.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Як не проголосили незалежність. Перший Універсал у деталях

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону