АНОНС: Нову карту України часів Центральної Ради презентують у Києві

6 березня в Музеї Української революції 1917–1921 років представлять карту України часів Центральної Ради.

ТОВ "Українська Картографічна Група" започаткувала серію видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Перше серед них – карта "Українська Центральна Рада", що висвітлює час від початку революції в березні 1917 року до Гетьманського перевороту у квітні 1918-го.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них перші українські гроші і марки) та багату текстову інформацію. Завдяки долученню до проекту провідних науковців з даної проблематики, Інституту історії України НАН України видання відповідає найновішим здобуткам історичної науки. 

 

На карті показано території Української Народної Республіки та землі, на які вона претендувала, висвітлено основні події українського національного руху, включно з Далеким Сходом, зображено задекларований адміністративно-територіальний поділ України на землі. Подано карту Києва з розміщенням перших українських державних установ 1917–1918 років.

На лицевій стороні вміщено також карти, що відображають передумови створення УНР: "Українські землі у складі двох імперій" та "Українські землі у роки Першої світової війни". На звороті подано хронологію подій і розкрито такі теми як "Політичні сили", "Національний конгрес", "Третій універсал", "Четвертий універсал", "Персоналії", "Культура та освіта", "Створення армії", "Перша російсько (більшовицько) – українська війна" та "Міжнародні відносини". Три останні доповнені картами.

Тут також вміщено оригінальну рукописну карту УНР 1918 року. Наступною в серії планується видання карти "Українська Держава (Гетьманат)".

6 березня, вівторок, 16.00

Місце: Музей Української революції 1917–1921 років (Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.