США заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями — ЗМІ

Через суперечку Польщі з Ізраїлем американська адміністрація надіслала Варшаві сигнал, що польській владі не слід розраховувати на зустрічі ні з президентом Трампом, ні з віце-президентом Пенсом, доки кризу не буде вирішено.

Про це у четвер пише польське видання Dziennik Gazeta Prawna, повідомляє "Європейська правда".

Пов’язані з польською дипломатією джерела газети зазначають, що "США висунули ультиматум", а зустрічі на найвищому рівні були "заморожені" до вирішення польсько-ізраїльської суперечки.

З травня Польща на місяць переймає головування у Раді Безпеки ООН. З цієї нагоди президент Анджей Дуда відвідає Нью-Йорк і Чикаго. Планується і візит до США прем’єра Матеуша Моравецького. Польське МЗС передбачало, що це буде однією із найважливіших дипломатичних подій 2018 року.

Водночас польські дипломати докладали зусиль для організації зустрічі з президентом Трампом або віце-президентом Пенсом. Однак з моменту початку кризи у польсько-ізраїльських відносинах з Білого дому надійшов стриманий сигнал.

"У делікатний спосіб американці сказали нам, що з організацією зустрічей з найвищими керівниками США виникне проблема", — повідомило джерело.

На початку лютого президент Анджей Дуда здійснив кількаденний візит у Південну Корею у зв'язку з зимовими Олімпійськими іграми, де також перебував віце-президент США Майк Пенс. Польська сторона, за даними видання, зробила спроби організувати зустріч Дуди та Пенса, але вона так і не відбулася.

Канцелярія польського президента поки що не надала коментар виданню щодо цієї інформації.

Закон про Інститут національної пам’яті набирає чинності сьогодні, 1 березня.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.