У Києві викрали бюст Лесі Українки з фасаду її музею

Цинічно, вночі - коментують в музею.

Як повідомляє "Громадське", про це інформує прес-служба Музею видатних діячів української культури у Facebook.

 

"3 березня, вночі, було цинічно вкрадено бюст Лесі Українки з пам’ятною дошкою, який вже понад 40 років прикрашав і виділяв меморіальний будинок в Києві по вул. Саксаганського, 97. Тут з 1899 по 1909 мешкала Леся Українка та її родина, а з 1960 р. працює музей поетеси", - йдеться у повідомленні.

Правоохоронці відкрили за цим фактом кримінальне провадження.

Вкрадений бюст письменниці та пам’ятна дошка унікальні в своєму роді. Вони виконані з бронзи та складають єдину композицію.

Ця скульптурна композиція була встановлена в 1971 р. до 100-ліття від дня народження письменниці.

Автори роботи — скульптор Галина Кальченко та архітектор Анатолій Ігнащенко — знані митці, народні художники України та лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка.

 

Тепер на фасаді меморіального будинку залишилися шматки арматури й отвори, де було надійне кріплення, що тримало важку конструкцію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.