Першими жертвами нового закону про ІНП Польщі стали аргентинці

Аргентинська газета Pagina 12 стала першою, кого звинуватили в порушенні польського закону про Інститут національної пам'яті.

Про це повідомляє ТСН із посиланням на видання AFP та матеріали, опубліковані на сайті газети Pagina 12.

Громадська організація "Редут доброго імені", наближена до польського уряду, звинуватила сайт газети Pagina 12 і її журналіста Федеріко Павловського в "діях, спрямованих на шкоду польської нації і репутації польських солдатів".

Зазначається, що аргентинська газета використала фото 1950-х років, на якому зображений солдат польського антикомуністичного опору після Другої світової війни, у статті про єврейський погром у Єдвабному 10 липня 1941 року.

У відповідь аргентинський ЗМІ випустило другий матеріал, у якому підняло тему ревізіонізму, котрий став активним у сучасній Польщі. До того ж, видання звинуватило поляків в активній популяризації цензури критичних думок серед міжнародної спільноти.

Нагадаємо, зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який передбачає покарання за покладання на поляків вини за злочини нацистів на польській території, а також заперечення "злочинів українських націоналістів", набули чинності 1 березня. 

Як повідомлялося, 3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.