АНОНС: Презентація першого тому праць Ольґерда Іполита Бочковського в Києві

Книгарня "Є", Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію проекту "Україна. Європа: 1921–1939" і першої книги з серії — "Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. Том І".

Ольґерд-Іполит Бочковський (1885—1939) — український соціолог, політолог і етнолог. Один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Праці Бочковського лунають з минулого, змальовуючи яскраву картину соціальних та політичних відносин в Європі на початку ХХ століття. Водночас вони дають читачеві можливість задуматись над наслідками історичних подій та їхньою важливістю для сьогодення. 

Перший том вибраних праць Ольґерда Бочковського містить три його ранні праці: "Фінляндія і фінляндське питання" (1916), "Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)" (1916) та "Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)" (1918, 1920).

 

У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності.

До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

Це видання — перше з запланованих книг, які мають на меті представити читачеві спадок цього важливого для України діяча. Другий том вийде друком вже цього року і буде представлений на книжкових ярмарках.

Учасники презентації: Оля Гнатюк, Мирослав Чех, Віктор Рибчук.

14 березня, середа, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3, м. "Золоті ворота").

Організатори: Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства, видавництво "Дух і літера" та Книгарня "Є".

Вхід вільний.

Читайте також:

Ольґерд-Іполит Бочковський: БЕЗХРЕБЕТНА ЕВРОПА

ОЛЬҐЕРД БОЧКОВСЬКИЙ: Я ЗВИНУВАЧУЮ!

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.