АНОНС: Презентація першого тому праць Ольґерда Іполита Бочковського в Києві

Книгарня "Є", Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію проекту "Україна. Європа: 1921–1939" і першої книги з серії — "Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. Том І".

Ольґерд-Іполит Бочковський (1885—1939) — український соціолог, політолог і етнолог. Один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Праці Бочковського лунають з минулого, змальовуючи яскраву картину соціальних та політичних відносин в Європі на початку ХХ століття. Водночас вони дають читачеві можливість задуматись над наслідками історичних подій та їхньою важливістю для сьогодення. 

Перший том вибраних праць Ольґерда Бочковського містить три його ранні праці: "Фінляндія і фінляндське питання" (1916), "Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)" (1916) та "Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)" (1918, 1920).

 

У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності.

До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

Це видання — перше з запланованих книг, які мають на меті представити читачеві спадок цього важливого для України діяча. Другий том вийде друком вже цього року і буде представлений на книжкових ярмарках.

Учасники презентації: Оля Гнатюк, Мирослав Чех, Віктор Рибчук.

14 березня, середа, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3, м. "Золоті ворота").

Організатори: Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства, видавництво "Дух і літера" та Книгарня "Є".

Вхід вільний.

Читайте також:

Ольґерд-Іполит Бочковський: БЕЗХРЕБЕТНА ЕВРОПА

ОЛЬҐЕРД БОЧКОВСЬКИЙ: Я ЗВИНУВАЧУЮ!

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.