Спецпроект

Поляки й українці спільно вшанували жертв АК в Сагрині. ФОТО

Сьогодні в селі Сагринь (Польща) українці і поляки спільно вшанували 74-і роковини вбивства мирного українського населення підрозділами польського підпілля.

Про це повідомляє сторінка Посольства України в Республіці Польща у "Фейсбуці".

 

У поминальному заході взяв участь заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, який зачитав учасникам зібрання листа від президента України Петра Порошенка. До пам’ятного хреста на честь кількох сотень невинно убієнних поклали квіти і вшанували їхню пам’ять спільною молитвою. 

 Василь Бондар зачитує звернення Петра Порошенка

"Дякуємо Голові Українське Товариство в Любліні пану Г.Купріяновичу і українській громаді за організацію урочистостей і плекання пам’яті про українців, які загинули мученицькою смертю за свою приналежність до української національності. Вічна пам’ять усім жертвам братовбивчого українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни!", - написано в повідомленні посольства.

 

Нагадаємо, що 10 березня 1944 року різанину в українському селі Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) організували підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора")За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.