Спецпроект

Поляки й українці спільно вшанували жертв АК в Сагрині. ФОТО

Сьогодні в селі Сагринь (Польща) українці і поляки спільно вшанували 74-і роковини вбивства мирного українського населення підрозділами польського підпілля.

Про це повідомляє сторінка Посольства України в Республіці Польща у "Фейсбуці".

 

У поминальному заході взяв участь заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, який зачитав учасникам зібрання листа від президента України Петра Порошенка. До пам’ятного хреста на честь кількох сотень невинно убієнних поклали квіти і вшанували їхню пам’ять спільною молитвою. 

 Василь Бондар зачитує звернення Петра Порошенка

"Дякуємо Голові Українське Товариство в Любліні пану Г.Купріяновичу і українській громаді за організацію урочистостей і плекання пам’яті про українців, які загинули мученицькою смертю за свою приналежність до української національності. Вічна пам’ять усім жертвам братовбивчого українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни!", - написано в повідомленні посольства.

 

Нагадаємо, що 10 березня 1944 року різанину в українському селі Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) організували підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора")За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.