Знайдено фрагмент ризи Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа

Мешканець Івано-Франківська 20 років зберігав ризу втраченої Зарваницької ікони Розп’яття Ісуса Христа.

Про це передає "Збруч" із посиланням на Релігійно-інформаційну службу України.

Слід реліквії загубився у 40-х роках минулого століття. Саме тоді небайдужі українці намагалися сховати її від знищення радянською владою.

Понад 70 років про оригінал не було жодних згадок, аж раптом в Івано-Франківську дивовижним чином з’являється елемент ризи – оклад ікони, виготовлений із чистого срібла, та ще й із позолотою.

Знайшов реліквію тернополянин Віктор Чернов, який останні декілька років мешкає в Івано-Франківську. Чоловік часто буває у Зарваниці, звідки родом його бабуся з дідусем та батьки. 20 років тому, будучи хлопчаком, він знайшов ризу ікони Розп’яття Ісуса Христа на руїнах однієї з хат у Зарваниці.

Зібравши достатньо матеріалу, Віктор Чернов звернувся до проекту "Врятуймо скарби разом!", що передбачає реставрацію та відновлення старовинних сакральних творів і яким керує завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Твердохліб.

Пошуки оригіналу ікони та фрагментів окладу дослідники планують продовжити. Певні, що саме зараз риза з’явилася невипадково. Адже в найскладніші періоди історії такі реліквії мали символічне значення.

"Для нас це був великий сюрприз та відкриття. А для всієї країни це унікальна знахідка. Ми стоїмо на шляху повернення історичної пам’яті і вшанування святих речей. Оскільки в часи, коли країна веде війну, знайдення цих святинь є дуже знаковим. Такі речі завжди піднімали дух нації. Тим паче, загублена ікона Розп’яття Ісуса Христа мала дуже цікаву історію. Вона об’єднувала українців, поляків, вірмен. Тобто, це те, чого нам зараз бракує", – каже Валерій Твердохліб.

Нині знайдену святиню готують до експозиції. Напередодні Великодніх свят в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відкриють виставку у межах проекту "Врятуймо скарби разом!", де презентують увазі відвідувачів унікальну ризу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.