Пошуковці рятують від знищення українські могили в Чехії

Команда проекту "Незнаному воякови" за результатами експедиції, що відбулась наприкінці минулого року, продовжує укладати інвентарну таблицю українських поховань у Чехії.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на ГО "Українська галицька асамблея".

Команда проекту "Незнаному воякови". Фото: Українська галицька асамблея 

Наразі триває робота над ідентифікацією могил української дільниці Ольшанського кладовища. Пошуковці уже опрацювали інформацію з 58 українських могил цього найбільшого цвинтаря Праги, де налічується понад 2 млн поховань.

З попередніми результатами експедиції можна буде ознайомитися в таблиці, яка містить перелік похованих, їх біограми і що найважливіше – світлини актуального стану могил. Учасники проекту закликають усіх небайдужих допомогти із доповненням та верифікацією даних, вміщених до цього інвентаря.

Координатор проекту Іван Щурко зазначає: "Коли ми робили первинну інвентаризацію, то одна із характеристик, яку ми для себе визначали, наскільки пам’ятник перебуває під загрозою руйнації. І більшість з оглянутих нами могил — закинуті.

В умовах чеського законодавства є велика небезпека, що вони можуть бути зруйновані під нові поховання. І це може бути непоправною втратою. Ці побоювання були предметом розмови з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чеській Республіці Євгеном Перебийносом.

Під час візиту ми говорили і про інвентаризацію поховань, і про звернення до чеського уряду та низки державних установ. І так виглядає, що посольство допоможе нам реалізувати цю ініціативу в Чехії".

 Одна з могил на Ольшанському кладовищі у Празі. Фото: Українська галицька асамблея

Віталій Ляска додає, що "наступним кроком має стати створення інтерактивної мапи могил, монументів, цвинтарів за межами України. Якщо все вдасться, то не будемо обмежуватися лише Чехією, оскільки є велика кількість поховань у Польщі та в інших країнах.

Ситуація із надгробками наших вояків у Західній Європі, нібито трохи краща, але без польових досліджень й такі висновки робити поспішно. І відповідно подальша перспектива — об’єднати зусилля з небайдужими ініціативами задля впорядкування цвинтарів та створення інтерактивних мап із їхньою локалізацією у всіх країнах світу".

ГО "Західно-Український центр історичних досліджень" нагадує, що триває постійний збір пожертв на реалізацію проектів їхньої ініціативи.

Для пожертв у гривнях ЄДРПОУ 36873785 р/р 2600901962186

Для пожертв у євро Intermediary: KBC BANK NV, Brussels, Belgium

SWIFT: KREDBEBB

Beneficiary`s bank JSC "KREDOBANK" Lviv, Ukraine SWIFT: WUCBUA2X

Beneficiary: Acc 2600901962186 name HO ZUCID

Призначення платежу: "Благодійна пожертва на статутну діяльність організації"

Іван Щурко - 0964447353

Тарас Чолій – 0673416393

Нагадуємо, що нещодавно волонтери відшукали могилу сотника Армії УНР і діяча ОУН у Люксембурзі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.