ІПН Польщі уклав угоду про співпрацю з трьома українськими архівами

Інститут національної пам’яті Польщі отримає доступ до документів у справі "Польської операції" НКВД в 1937-1938 роках, що зберігаються в державних архівах Одеської, Вінницької та Хмельницької областей.

Про це повідомляє Польсько-український портал.

Відповідну угоду про співпрацю підписали 26 березня у Варшаві президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек і директори українських державних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому – Лілія Білоусова, Юрій Легун та Володимир Байдич. 

Мета договору – реалізація довгострокової програми оцифрування архівних документів з історії українсько-польських відносин, зокрема з історії політичних репресій які відбувалися за радянських часів; налагодження професійних зв’язків, обмін досвідом у різних напрямках роботи і модернізації архівних установ, – інформує сайт Державного архіву в Одеській області.

Фото: ipn.gov.pl

Оцифрування має охопити, зокрема, так звану польську операцію НКВД 1937– 1938 років, унаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тисяч поляків на терені колишнього Радянського Союзу, додає Польське радіо. Окрім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКД, яка досі залишається таємницею для багатьох їхніх рідних.

"Польща й Україна пов’язані століттями сусідства – важкого, але й такого, яким можемо пишатися", – зазначив Ярослава Шарек. Він наголосив, що завдяки співпраці з українськими архівами було опубліковано тисячі сторінок досліджень польською та українською мовами, зокрема, торік вийшли публікації ІНП Польщі "Організація українських націоналістів у Польщі з 1944 по 1950 р Ліквідація керівних структур".

Ярослав Шарек зауважив, що, попри складнощі в питаннях увічнення пам’яті чи проведення ексгумаційних робіт, є інші теми, в яких необхідно співпрацювати.

"Ми сусіди, і важке минуле не може розділити нас, тим паче, що Україна також є жертвою тоталітарного режиму – більшовизму, комунізму. Пам’ятаємо про жертв Великого терору, драму мільйонів жертв", – сказав президент ІНП Польщі, додавши, що Україна та Польща невдовзі відзначатимуть важливі ювілеї спільної історії, як-от річницю підписання 1920 року угоди між маршалом Юзефом Пілсудським і лідером Української Народної Республіки та головнокомандувачем її військ, союзником Польщі у війні з більшовиками Симоном Петлюрою.

За словами директора Архіву ІПН Польщі Мажени Крук, завдяки цій домовленості ІНП отримає від кількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних і групових справ, які НКВД заводив на поляків. У них міститься інформація про жертви, протоколи їх допитів, а також звинувачення та смертельні вироки.

Польські архівісти поїдуть в Україну, щоб оцифрувати документи, вже у квітні-травні, а перші матеріали вже цього року стануть доступними журналістам, науковцям і рідним жертв.

"IНП Польщі співпрацює з архівом СБУ, але це новий етап: ми вперше побачимо документи щодо жертв репресій – поляків. Передовсім ми зацікавлені в документах жертв "Польська операція НКВД" 1937-1938 років, але наша мета полягає в тому, щоб зібрати копії документів, які свідчать про репресії усього комуністичного періоду" – пояснила Мажена Крук, додавши, що польський Інститут національної пам’яті не обмежиться трьома регіональними архівами України, він хоче зібрати всі можливі документи на цю тему.

Окрім підписання договорів, у програмі перебування українських архівістів у Варшаві – практична робота й обмін досвідом в Архіві ІНП (ознайомлення з репрографічним залом, методикою та результатами оцифрування, консервації та зберігання архівних документів тощо) та відвідування Музею проклятих солдатів і політв’язнів Польської Народної Республіки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.