ІПН Польщі уклав угоду про співпрацю з трьома українськими архівами

Інститут національної пам’яті Польщі отримає доступ до документів у справі "Польської операції" НКВД в 1937-1938 роках, що зберігаються в державних архівах Одеської, Вінницької та Хмельницької областей.

Про це повідомляє Польсько-український портал.

Відповідну угоду про співпрацю підписали 26 березня у Варшаві президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек і директори українських державних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому – Лілія Білоусова, Юрій Легун та Володимир Байдич. 

Мета договору – реалізація довгострокової програми оцифрування архівних документів з історії українсько-польських відносин, зокрема з історії політичних репресій які відбувалися за радянських часів; налагодження професійних зв’язків, обмін досвідом у різних напрямках роботи і модернізації архівних установ, – інформує сайт Державного архіву в Одеській області.

Фото: ipn.gov.pl

Оцифрування має охопити, зокрема, так звану польську операцію НКВД 1937– 1938 років, унаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тисяч поляків на терені колишнього Радянського Союзу, додає Польське радіо. Окрім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКД, яка досі залишається таємницею для багатьох їхніх рідних.

"Польща й Україна пов’язані століттями сусідства – важкого, але й такого, яким можемо пишатися", – зазначив Ярослава Шарек. Він наголосив, що завдяки співпраці з українськими архівами було опубліковано тисячі сторінок досліджень польською та українською мовами, зокрема, торік вийшли публікації ІНП Польщі "Організація українських націоналістів у Польщі з 1944 по 1950 р Ліквідація керівних структур".

Ярослав Шарек зауважив, що, попри складнощі в питаннях увічнення пам’яті чи проведення ексгумаційних робіт, є інші теми, в яких необхідно співпрацювати.

"Ми сусіди, і важке минуле не може розділити нас, тим паче, що Україна також є жертвою тоталітарного режиму – більшовизму, комунізму. Пам’ятаємо про жертв Великого терору, драму мільйонів жертв", – сказав президент ІНП Польщі, додавши, що Україна та Польща невдовзі відзначатимуть важливі ювілеї спільної історії, як-от річницю підписання 1920 року угоди між маршалом Юзефом Пілсудським і лідером Української Народної Республіки та головнокомандувачем її військ, союзником Польщі у війні з більшовиками Симоном Петлюрою.

За словами директора Архіву ІПН Польщі Мажени Крук, завдяки цій домовленості ІНП отримає від кількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних і групових справ, які НКВД заводив на поляків. У них міститься інформація про жертви, протоколи їх допитів, а також звинувачення та смертельні вироки.

Польські архівісти поїдуть в Україну, щоб оцифрувати документи, вже у квітні-травні, а перші матеріали вже цього року стануть доступними журналістам, науковцям і рідним жертв.

"IНП Польщі співпрацює з архівом СБУ, але це новий етап: ми вперше побачимо документи щодо жертв репресій – поляків. Передовсім ми зацікавлені в документах жертв "Польська операція НКВД" 1937-1938 років, але наша мета полягає в тому, щоб зібрати копії документів, які свідчать про репресії усього комуністичного періоду" – пояснила Мажена Крук, додавши, що польський Інститут національної пам’яті не обмежиться трьома регіональними архівами України, він хоче зібрати всі можливі документи на цю тему.

Окрім підписання договорів, у програмі перебування українських архівістів у Варшаві – практична робота й обмін досвідом в Архіві ІНП (ознайомлення з репрографічним залом, методикою та результатами оцифрування, консервації та зберігання архівних документів тощо) та відвідування Музею проклятих солдатів і політв’язнів Польської Народної Республіки.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.