У Києві може з’явитися 18-метрова статуя княгині Ольги

Із такою ініціативою виступив міський голова – Віталій Кличко.

Про це йдеться на особистій сторінці київського мера.

"У Києві триває заміна старих в’їзних знаків в місто на нові, кожен з яких символізуватиме якусь особливість нашої столиці. Минулого року встановили новий знак на Бориспільському шосе, яке веде з аеропорту "Бориспіль" до столиці.

Кожен, хто заїжджає зі сторони Борисполя, може побачити 3-метрові букви "Київ" та силует захисника нашого міста – Архистратига Михаїла", - сказав Віталій Кличко.

В'їзд до Києва зі сторони Борисполя. Фото: Киев - Сегодня 

Також він зауважив, що на в’їзді до різних міст світу розташовані символи цих населених пунктів. Зокрема, в Берліні – ведмідь, в Бремені – велика скульптура Бременських музикантів, а коли заїжджаєш до Києва, бачиш лише невеличкі таблички. "Тому ми вирішили встановити в'їзні знаки з символами нашого міста", - сказав Київський міський голова.

Мер підкреслив, що один з символів Києва – княгиня Ольга. Її силует, висотою 18 метрів, буде розміщено на в’їзді до Києва з Житомирської траси. "В'їзні знаки – це одна з візитівок нашого міста для тих, хто приїздить автотранспортом до Києва", - додав Кличко.

Нагадуємо, що нещодавно на Одещині знесли останній пам’ятник комуністичному вождеві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.