Український вимір на грошах Придністров’я. ФОТО

Що ж спільного між грошима невизнаного Придністров'я та величними постатями української історії?

Про це розповідає Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери для "Бліц-інфо".

"Думаю багато хто з українців чув про самопроголошену Придністровську Молдавську республіку, яку часто називають просто Придністров’я. Але що ж може пов’язувати невизнану республіку з Україною? Напевне треба поглянути на гроші Придністров’я і зрозуміти". – пише Я. Коретчук

Придністровську Молдавську республіку було проголошено 25 серпня 1991 р., як і будь якій країні її були потрібні свої гроші. Тож спочатку нова країна використовувала старі радянські банкноти тільки на них клеїлась марка із номіналом.

Але уже в 1994 р. в республіці з’являється власна валюта – придністровський рубль. Саме в цій серії на банкноті у 50000 рублів з’являється портрет гетьмана Богдана Хмельницького.

 Фото: "Бліц-інфо"

На початку 2001 року в обіг були випущені придністровські рублі нового зразку, які обмінювались на рублі зразку 1994 року у співвідношенні 1 : 100 000. Тож купюра з Богданом Хмельницьким зникає з обігу. Водночас у новій серії на купюрі номіналом у 50 рублів зображено портрет Тараса Шевченка.

 Фото: "Бліц-інфо"

Також українська тематика є присутньою на кількох пам'ятних монетах Придністров'я. Так в серії "Придністров'я - край козацький" 2006-2007 рр. можна побачити монети номіналом в 100 рублів, з портретами отаманів Чорноморського війська, як тих, що командували нащадками запорізьких козаків в Придністров'ї (Сидір Білий, Захарій Чепіга), так і на Кубані (Антін Головатий, Яків Кухаренко).

В серії "Легенди і казки народів Придністров'я" 2006 р. є монета в 100 рублів, що присвячена Івасику-Телесику, з написом українською, правда з помилками.

"Українська тема не є чимось дивним, адже 28,8 % населення ПМР складають українці, тож навіть проросійська влада Придністров’я змушена враховувати цей фактор. В тому числі і щодо грошей" - підсумовує директор музею.

Читайте також:

Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.