У Тернополі відновлять підземний храм. ФОТО

Про існування церкви, яка знаходиться під приміщенням місцевої прокуратури тривалий час не знали.

Про це пише видання "20 хвилин".

Радянська влада перетворила церкву на спортзал. В нішах намальовані спортивні ракетки
Фото: 20minut

Створення храму жіночого монастиря сестер-йосафіток датують початком ХХ століття.

"Церква є частиною підземних комунікацій, від якої ведуть чимало проходів, якими користувались монахині. Зокрема, вона сполучена з місцевим Архикатедральним собором УГКЦ", - каже голова ГО "City Project" Андрій Кір.

 Архикатедральний собор УГКЦ. Фото: Пара молода

"Частина відгалужень ще не досліджені, оскільки вони замуровані. Церква потребує реставрації, бо вона зараз в дуже занедбаному стані. Радянська влада знищила там все. І про те, що це приміщення було колись храмом нагадують тільки ніші.

Її переробили під спортивний зал, зокрема там ще досі висить баскетбольне кільце. А ще використовували як тир та бомбосховище. А згодом на довгий час просто забули.

Проблема відновлення пам'ятки полягає в тому, що наразі доступним є вхід лише через прокуратуру, яка є режимним об'єктом" - пояснює пан Андрій

 Будівля Тернопільської обласної прокуратури. Фото: Телефонний довідник Тернополя і Тернопільської області

"Якщо чесно, я сам довгий час не знав, що майже навпроти міської ради є підземна церква. Це було просто відкриття", - каже заступник міського голови Леонід Бицюра.

"Ми виявили, що об'єкт взагалі без власника і поставили приміщення на облік комунального майна. Зрозуміло, що водити туристів через приміщення прокуратури ми не можемо, тому чекаємо на пропозиції архітекторів, яким чином організувати вхід в церкву з двору" - відзначив заступник мера.

Нагадуємо, що низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.