У Тернополі відновлять підземний храм. ФОТО

Про існування церкви, яка знаходиться під приміщенням місцевої прокуратури тривалий час не знали.

Про це пише видання "20 хвилин".

Радянська влада перетворила церкву на спортзал. В нішах намальовані спортивні ракетки
Фото: 20minut

Створення храму жіночого монастиря сестер-йосафіток датують початком ХХ століття.

"Церква є частиною підземних комунікацій, від якої ведуть чимало проходів, якими користувались монахині. Зокрема, вона сполучена з місцевим Архикатедральним собором УГКЦ", - каже голова ГО "City Project" Андрій Кір.

 Архикатедральний собор УГКЦ. Фото: Пара молода

"Частина відгалужень ще не досліджені, оскільки вони замуровані. Церква потребує реставрації, бо вона зараз в дуже занедбаному стані. Радянська влада знищила там все. І про те, що це приміщення було колись храмом нагадують тільки ніші.

Її переробили під спортивний зал, зокрема там ще досі висить баскетбольне кільце. А ще використовували як тир та бомбосховище. А згодом на довгий час просто забули.

Проблема відновлення пам'ятки полягає в тому, що наразі доступним є вхід лише через прокуратуру, яка є режимним об'єктом" - пояснює пан Андрій

 Будівля Тернопільської обласної прокуратури. Фото: Телефонний довідник Тернополя і Тернопільської області

"Якщо чесно, я сам довгий час не знав, що майже навпроти міської ради є підземна церква. Це було просто відкриття", - каже заступник міського голови Леонід Бицюра.

"Ми виявили, що об'єкт взагалі без власника і поставили приміщення на облік комунального майна. Зрозуміло, що водити туристів через приміщення прокуратури ми не можемо, тому чекаємо на пропозиції архітекторів, яким чином організувати вхід в церкву з двору" - відзначив заступник мера.

Нагадуємо, що низку земських шкіл початку ХХ ст. визнали пам‘ятками культурної спадщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.