У Греції знайшли візантійський скарб. ФОТО

Археологи нарахували близько 115 бронзових монет під руїнами будинку в давньогрецькому Коринфі, що пролежали в землі близько 1,5 тисяч років.

Про це повідомляє "Перший запорізький".

Фото: "Вокруг света" 

Скарб датується 600 роком після Р.Х. Археологи з Університету Каліфорнії, які проводили розкопки, відносять найстарішу монету до часу Костянтина Великого (306-337). Але скоріш за все, гроші були заховані під час правління імператора Анастасія Нечестивого, що правив з 491 по 518 рік.

Найбільша загадка для вчених – не те коли був захований скарб, а чому досі він не був знайдений. Монети знаходилися всього в декількох сантиметрах від поверхні землі.

Коринфську гавань кілька разів руйнувала стихія, але жителі відновлювали місто з руїн. Однак найбільш руйнівне лихо, що сталося 1500 років тому, змусило жителів покинути місто. Саме тому власник, ймовірно, не повернувся за грошима.

 Фото: "Вокруг света" 

Неподалік від закопаних скарбів археологи виявили залишки римської базиліки, ймовірно, урядової будівлі. Вона була побудована в кінці першого століття, а значить, відноситься до часу заснування колонії Юлієм Цезарем.

Нагадуємо, що українські вчені пояснили звідки взявся "прибулець" з пустелі Атакама.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.