У Греції знайшли візантійський скарб. ФОТО

Археологи нарахували близько 115 бронзових монет під руїнами будинку в давньогрецькому Коринфі, що пролежали в землі близько 1,5 тисяч років.

Про це повідомляє "Перший запорізький".

Фото: "Вокруг света" 

Скарб датується 600 роком після Р.Х. Археологи з Університету Каліфорнії, які проводили розкопки, відносять найстарішу монету до часу Костянтина Великого (306-337). Але скоріш за все, гроші були заховані під час правління імператора Анастасія Нечестивого, що правив з 491 по 518 рік.

Найбільша загадка для вчених – не те коли був захований скарб, а чому досі він не був знайдений. Монети знаходилися всього в декількох сантиметрах від поверхні землі.

Коринфську гавань кілька разів руйнувала стихія, але жителі відновлювали місто з руїн. Однак найбільш руйнівне лихо, що сталося 1500 років тому, змусило жителів покинути місто. Саме тому власник, ймовірно, не повернувся за грошима.

 Фото: "Вокруг света" 

Неподалік від закопаних скарбів археологи виявили залишки римської базиліки, ймовірно, урядової будівлі. Вона була побудована в кінці першого століття, а значить, відноситься до часу заснування колонії Юлієм Цезарем.

Нагадуємо, що українські вчені пояснили звідки взявся "прибулець" з пустелі Атакама.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.